Розповсюдженість реклами в інтернеті

На думку фахівців, потенціал реклами в Інтернеті значно вище, ніж маркетингові можливості інших видів реклами, завдяки безпосередності, гнучкості та інтерактивності цього засобу. Інтернет-реклама надає можливість українському рекламодавцю вийти на цільову аудиторію дійсно в глобальному масштабі. Найважливішим достоїнством  інтернет-реклами є та обставина, що Інтернет в Україні розвивається набагато швидше, ніж будь-який інший засіб реклами. У цілому, реклама в Інтернеті характеризується високим рівнем потенціалу по важливих параметрах: вибір цільової аудиторії; перевірка реакції аудиторії; імовірність залучення уваги; гнучкість; інтерактивність. Створення повноцінного сайту дозволяє також значно зменшити витрати на здійснення комунікаційної політики, адже реклама в Інтернеті часто дешевше і вигідніше, ніж у газетах чи журналах. Використання Інтернету для реклами дозволяє маркетологу цілеспрямовано сформувати свою цільову аудиторію за віком, статтю, професійною приналежністю та інтересам. Маркетолог може оперативно відслідковувати і коректувати хід рекламної кампанії.

Найбільш розповсюдженим та ефективним видом реклами в
Інтернеті є рекламні банери, невеликі, найчастіше  прямокутні графічні
елементи, які розташовуються на  веб-сайтах, вони можуть бути текстовими,
графічними чи анімаційними і виконують роль гіперпосилання на сайт. Банерна
реклама не вимагає значних вкладень і може бути використана як для реклами продукції,
так і для підвищення іміджу торгової марки. Інформація на банерах має бути
гранично короткою і достатньо привабливою для відвідувачів сервера, аби
спонукати їх "клацнути" мишею саме на цьому банері. Виклик банера
("клік") приводить до переходу за гіперпосиланням на веб-сервер
рекламодавця - тієї компанії, що розмістила цей банер.   Контекстна
реклама має більш високу маркетингову ефективність, ніж інші інтернет-інструменти, оскільки вона забезпечує кращу конвертацію відвідувачів у покупців. 

До основних переваг контекстної реклами можна віднести
гарантований контакт рекламного оголошення з цільовою аудиторією та його
невисоку вартість. Коли потенційний клієнт відшукує інформацію про товари і
послуги певної фірми, він за допомогою контекстної реклами неодмінно зустріне рекламний блок. При контекстній рекламі оплачується кожен клік (перехід), а не кількість показів, отже, рекламодавець платить тільки за цільових відвідувачів. Також важливими перевагами контекстної реклами є: можливість одержання
статистичних даних; можливість внесення змін у рекламну кампанію в режимі
реального часу; високий рівень довіри до пошукових систем. На додаток до перерахованих
достоїнств можна вказати й на такі, як: можливість показу реклами лише
користувачам з визначених регіонів, що оптимізує бюджет; надання можливості
практично всіма розвідувачами показу оголошень не тільки у відповідь на
пошуковий запит, але й просто на сторінках різних 
партнерських сайтів, контекст яких відповідає заявленій тематиці.  

Принцип створення реклами AIMDA та його вплив на соціум

Метою та результатом будь-якого впливу завжди є якась зміна стану, що раніше існував. Позитивний вплив реклами, це поява у людини нових емоцій, уявлень, бажань та прагнень, пов’язаних з рекламованим товаром. Досить поширеною була модель впливу реклами на психіку AIMDA (запропонована Е.Палмером 1896 р.), де: А - Attention – увага, I - Interest – інтерес, M - Motive – мотив, D - Desire - бажання, A - Activity  - активність. Утримує нашу увагу лише то, що з якоїсь внутрішньої причини для нас є актуальними чи необхідними. Зона інтересів кожної людини досить різна, часто виходить, що наявність одних інтересів виключає інші. Щоб спонукати людину до придбання певного товару (що і робить реклама) недостатньо лише мотиву: товар має володіти певними іншими якостями, крім тих, що задовільняють загальну людську потребу. У різних за рівнем забезпеченості шарів суспільства населення є різні підходи по співвіднесенню своїх бажань з необхідністю купівлі. Є 3 фактори, що впливають на рішення про купівлю: ступінь необхідності товару, ступінь привабливості мети, заради якої здійснюється купівля; можливості досягнення тієї мети. Активність завжди індивідуальна, бо залежить від окремо взятої людини.

Е.Палмер

Головні негативні моменти цього впливу полягають у тому, що реклама спричиняє стереотипізацію мислення, а відтак – поведінки, нав’язує готові моделі й стандарти життя. Реклама навіює людині думку, що якщо вона купить ту чи іншу річ, то вона стане щасливішою, привабливішою, успішнішою, що це сприятиме підвищенню її статусу. Люди оцінюють себе та інших в залежності від того, чим вони володіють, а не від їхніх особистих якостей. Так формується система цінностей, орієнтована виключно на споживання. Але неможливо купити все, особливо з огляду на матеріальний стан переважної більшості. У звичайному житті пересічні люди не можуть і виглядати такими привабливими і успішними, як герої рекламних роликів. Все це призводить до виникнення у багатьох людей, особливо молодих, комплексу меншовартості. Тим більше, що праця, пов’язана з досягненням добробуту, залишається «поза кадром». Подібні уявлення нерідко спричиняють асоціальну поведінку молоді. Втім, навіть у законослухняних громадян зрілого віку рекламний тиск, неможливість задовольнити усі, часом створені штучно самою ж рекламою потреби і запити, викликає стрес.

Цільова аудиторія і принципи створення реклами

Реклама грає все більш помітну роль у житті суспільства. В першу чергу можна виділити економічний аспект, який впливає на рівень життя, добробут. Друга позиція стосується соціальної сфери: реклама формує уявлення про цінності, стилі життя. І, нарешті, ще одна складова проблеми «реклама і суспільство» включає в себе етичні норми і питання регулювання рекламної діяльності. 

Реклама впливає на суспільство в цілому і на окремих людей. Ці впливають фактори можна розбити на групи:

·         економічну (реклама стимулює зростання продажів, а значить, і торгівлю: при зростанні виробництва знижуються витрати і зростає прибуток, що інвестується в нове обладнання та робочі місця; пропонуючи нові товари, реклама просуває на ринок якісну продукцію);

·         комунікативну (реклама інформує людей про нові товари, фірмах і дозволяє їм удосконалювати своє життя; інформаційне значення реклами залишається головним для більшості споживачів, пропонуючи на вибір продукцію, скорочує час на її пошук);

соціальну (реклама служить однією з рушійних сил, які сприяють підвищенню рівня життя, розвитку вільного підприємництва: реклама допомагає проведенню широких громадських кампаній, привертає увагу до соціально значущих проблем, приносячи дохід засобам масової інформації, сприяє розвитку громадської, незалежною, вільною їх частини, яка існує без державної підтримки)

На сьогоднішній день реклама має винятковий вплив на свідомість людини. Процеси сприйняття й розуміння реклами, формування позитивного ставлення та цікавості до рекламованого товару, поява бажання придбати його – процеси, що обумовлені певними психологічними характеристиками людей, для яких саме та реклама призначена. Саме тому реклама має бути побудована з урахуванням цих характеристик та законів, які управляють цими процесами.

На людину, як єдиний суб’єкт рекламної діяльності, вплив здійснюється через органи чуття. Найбільш пов’язаними з рекламою є: зорові та слухові відчуття. Певні співвідношення кольорів часто можуть неприємно впливати на зір, а саме підвищувати зорову стомлюваність. Це кольори, при змішуванні яких утворюється сірий колір. Також варто враховувати відтінки, яскравість та насиченість, що сприяє оптимізації якості впливу. Те ж стосується і звукового ряду, тобто приємний, не різкий звук і голос викликає позитивні емоції, відповідно підвищуючи ефективність впливу реклами.

Проблема незахищеності інформаційного ресурсу в Україні.

У сучасному світі інформація є найціннішим глобальним ресурсом. Економічний потенціал суспільства переважно визначається обсягом інформаційних ресурсів та рівнем розвитку інформаційної інфраструктури. Інформація постійно ускладнюється, змінюється якісно, зростає кількість її джерел і споживачів. Водночас зростає уразливість сучасного інформаційного суспільства від недостовірної (а іноді й шкідливої) інформації, її несвоєчасного надходження, промислового шпигунства, комп’ютерної злочинності і т. ін. 
Інформація сьогодні - важливий, а іноді й стратегічний ресурс, яким забезпечуються будь-яка діяльність держави, суспільства чи людини. Концепцією визначено основні напрями державної політики національної безпеки України в інформаційній сфері, зокрема:

• вжиття комплексних заходів щодо захисту свого інформаційного простору та входження України до світового інформаційного простору;
• усунення негативних чинників порушення інформаційного простору;
• розробка і впровадження необхідних засобів та режимів отримання, зберігання, поширення і використання суспільно значимої інформації, створення розвиненої інфраструктури в інформаційній сфері і т. ін.